Протягом багатьох десятиліть офіційна позиція медицини до внутрішніх паразитів людини була лояльною, м’яко кажучи. А фактично, ніхто особливо не звертав увагу, що там у пацієнта (особливо дорослого) в середині за живність пригрілась.

Останнім часом це питання все частіше піднімається на порядок денний. До цього спонукає нинішній стан здоров’я земної цивілізації, екологічна небезпека і бажання знайти істинні причини страшних хвороб – пожирачів людського здоров’я, а відтак – щасливого життя.

В Природі все збалансовано і все має свої противаги. На всяку отруту – є протиотрута! Головне своєчасно зорієнтуватись, щоб цю противагу використати. Оскільки людина – найвище творіння Природи, вона приречена бути збалансованою. Тобто, організм людини, її імунна система значно стійкіші, сильніші та переможніші по відношенню до організмів паразитів, які нас оточують і які є нашими "квартирантами" (саме так задумано Природою!) Але Homo Sapiens не завжди проявляв поміркованість по відношенню до себе та навколишнього середовища. Розбазарюючи свої захисні сили, своє здоров’я, людина все більше надає шансів та можливостей своїм паразитарним ворогам отримати спочатку перевагу, а згодом і повну перемогу над собою. Тому не потрібно нікого звинувачувати, окрім себе. А для того, щоб побороти свого противника необхідно знати його звички, слабкі сторони та мати міцне бажання вийти переможцем в цьому двобої.

Паразитизм – один із видів взаємостосунків поміж організмами. Слово "паразит" в перекладі з грецької мови означає "нахлібник", тобто той, хто харчується за рахунок інших. Паразити, в порівнянні з хижаками, менші від своїх "господарів", тобто організму людини або тварини. Еволюція паразитів спрямована на те, щоб максимально використати можливості середовища, де вони проживають, розмножуються, звільняються від свого непотребу, захиститись від інших паразитів, а головне від імунної системи (клітин – кілерів). Треба звернути увагу що багато бактерій та грибків, які живуть в кишечнику, приносять користь організму. Таке співвідношення між організмом та мікроорганізмом називається симбіозом. Такі мікроорганізми створюють здорову мікрофлору, яка пригнічує патогенну (нездорову) мікрофлору. Ось чому так небезпечний дисбактеріоз, який настає найчастіше після вживання антибіотиків.

Особливу увагу потрібно звернути на проблему та актуальність дитячих паразитарних хвороб.

Діти – найбільш вразливі до зараження паразитами (глистами). Дитячий організм ще тільки розвивається, і всі відхилення від норми значно виразніші, аніж у дорослих. Перші прояви враження гельмінтами у дітей – в’ялість, неуважність та примхливість, шкіра стає блідою, погіршується апетит, швидка втомлюваність, болить голова.

Якщо на ранніх стадіях не провести дегельмінтизацію, у таких дітей з часом з’являється генералізована екзема, діатез, постійні ГРЗ, бронхіти, астма, підвищення температури тощо.

Захищати дітей від паразитів потрібно не епізодично, а головне, проводити профілактичні заходи. Показувати власним прикладом, що таке особиста гігієна (доступно пояснюючи дітям); привчати до системи здорового, адекватно-роздільного харчування; фізичних вправ та правильного дихання з максимально довгими прогулянками на свіжому повітрі; вживання протипаразитарних продуктів, настоїв, препаратів (курс 2-3 рази на рік) тощо. Всі ці заходи значною мірою будуть стимулювати зміцнення імунної системи організму дитини та її природну стійкість до гельмінтів.