В наш час люди повернулись до Бога. Період атеїзму, суто матеріального сприйняття світу, посіяв в душах людей гіркі зерна зневіри у власні можливості самопізнання, як вищого творіння Природи.

В усі часи люди шукали відповідь на питання: "Що є "Я"?

Сьогодні йдуть пошуки відповіді на це запитання вічності у трьох напрямках: релігійному, інтравертному (езотеричному) та фундаментальної науки.

1. Всі сім релігій світу єдині в ствердженні: людина – це творіння Бога, за образом і подобою Божою і є вона трискладовою: бренне тіло, безсмертна душа та безмежний дух.

Своїм тілесним життям люди нічим не відрізняються від інших живих істот на землі. Тут спрацьовують два інстинкти: 1) самозбереження і 2) продовження роду.

Для спілкування із зовнішнім світом людина наділена п’ятьма органами чуттів: зором, слухом, нюхом, смаком та дотиком.

Душа – є животворним початком, для того, щоб керувати тілом. Без душі – тіло неживе.

Вчені називають її віталістична (життєва) сила.

  • Органом тіла, за допомогою якого душа здійснює розумову роботу є – мозок.
  • Центральним органом почуттів вважається серце.
  • Бажаннями людини керує воля.

Наш розум і почуття чинять той чи інший тиск на волю, яка приписує нашому тілу виконувати ту чи іншу дію або рух.

Життя душевне полягає в задоволенні потреб розуму, почуттів і волі: душа хоче набувати знань і зазнавати тих чи інших почуттів.

Дух. Без духу – людина не повноцінна. Дух в людині проявляється в трьох видах: 1) Страх Божий, 2) Совість, 3) Прагнення Бога.

Благоговійне тремтіння перед величчю Божою, яке нерозривно пов’язане з незмінною вірою в істину буття Божого, в істинність існування Бога як нашого Творця і Спасителя – ось як треба розуміти "Страх Божий ".

Совість – це наш внутрішній суддя, охоронець закону Божого. Недарма народ називає совість "голосом Божим" у душі людини.

Дух наш не може задовольнитись нічим тваринним і земним. Дух прагне Бога. Повсякчас дух шукає Бога, прагне до єднання з Богом. Якими б усілякими благами ми не володіли, нам завжди хочеться чогось більшого, ідеальнішого. Всі дороги ведуть до Бога, коли ти прагнеш до нього.

2. Інтравертний (езотеричний) напрямок пізнання, пов’язаний із суб’єктивним сприйняттям структури людини, особистостями, які обдаровані прозорливістю, інтуїцією, провидінням, які спираються на духовний психотренінг, елементи медитації.

Такі особистості діють як самотужки, так і в об’єднаннях (школах, рухах, теоріях) східного та європейського езотеризму.

Якою ж бачиться структура людини представниками езотеризму?

Перш за все – це сім тіл. Талановитий біоенергетик (екстрасенс) бачить і сприймає кожне тіло (оболонку), як по кольоровій гамі, так і по діапазону енергетичних коливань (вібрацій).

Різні школи езотерики по-різному називають (іменують) тіла людини. Але найчастіше їх назви звучать так:
1– фізичне,
2– ефірне (енергетичне),
3– астральне (емоційне),
4– інтуїтивне (душевне),
5– каузальне (кармічне),
6– ментальне (думки),
7– духовне (власне – "Я").

3. Досягнення фундаментальної науки сьогодні значною мірою служать містком між релігійним та інтравертним джерелами пізнання людини, як субстанції Всесвіту. Вчені, вищі релігійні діячі, представники оккультизму, езотерики дійшли висновку, що, тільки об’єднавши зусилля, можна швидше та результативніше дати відпо-відь на багаточисленні питання про кожного із нас і людство в цілому.

Саме досягнення фундаментальної науки останнього десятиліття XX століття, в т. ч. відкриття російським вченим Г. І. Шиповим ще трьох станів матерії, дають можливість описати тепер всі сім тіл людини. А саме - п’ятий стан матерії – фізичний вакуум або ефір, – дозволяє охарактеризувати (обгрунтувати) ефірне тіло людини. Шостий стан матерії – торсіонні поля (поля крутіння) – проливають світло на тонкі тіла людини (астральне, інтуїтивне, каузальне, ментальне). Сьомий стан матерії – абсолютне "Ніщо”, з якого випливає "Все” – дозволяє пояснити наше духовне тіло.

Нова парадигма Г. Шипова відкрила нові рубежі для подальшої роботи майбутніх поколінь фізиків, біофізиків, вчених інших напрямків фундаментальної науки.