На протяжении многих десятилетий официальная позиция медицины к внутренним паразитам человека была лояльной, мягко говоря. А фактически, никто особенно не обращал внимание, что там у пациента (особенно взрослого) в середине за живность пригрелась.

В последнее время этот вопрос все чаще затрагивается на повестку дня. К этому подталкивает нынешнее состояние здоровье земной цивилизации, экологическая опасность и желание найти истинные причины страшных болезней – пожирателей человеческого здоровья, а следовательно – счастливой жизни.

В Природе все сбалансировано и все имеет свои противовесы. На всякий яд – есть противоядие! Главное своевременно сориентироваться, чтобы этот противовес использовать. Поскольку человек – наивысшее творение Природы, она обреченная быть сбалансированной. То есть, организм человека, его иммунная система значительно более стойкие, более сильные по отношению к организмам паразитов, которые нас окружают и которые являются нашими "квартирантами" (именно так задумано Природой!). Но Homo Sapiens не всегда проявлял умеренность по отношению к себе и окружающей среды. Разбазаривая свои защитные силы, свое здоровье, человек все больше предоставляет шансов и возможностей своим паразитарным врагам получить сначала преимущество, а в дальнейшем и полную победу над собой. Потому не нужно никого обвинять, кроме себя. А для того, чтобы побороть своего противника необходимо знать его привычки, слабые стороны и иметь крепкое желание выйти победителем в этом поединке.

Паразитизм – один из видов взаимоотношений между организмами. Слово "паразит" в переводе из греческого языка значит "нахлебник", то есть тот, кто питается за счет других. Паразиты, по сравнению с хищниками, более малые от своих "хозяев", то есть организма человека или животного. Эволюция паразитов направлена на то, чтобы максимально использовать возможности среды, где они проживают, размножаются, освобождаются от своего отребья, защититься от других паразитов, а главное от иммунной системы (клеток – киллеров). Нужно обратить внимание что много бактерий и грибков, которые живут в кишечнике, приносят пользу организма. Такое соотношение между организмом и микроорганизмом называется симбиозом. Такие микроорганизмы создают здоровую микрофлору, которая подавляет патогенную (нездоровую) микрофлору. Вот почему так опасный дисбактериоз, который наступает чаще всего после употребления антибиотиков.

Особенное внимание нужно обратить на проблему и актуальность детских паразитарных болезней.

Дети – наиболее восприимчивы к заражению паразитами (глистами). Детский организм еще только развивается, и все отклонения от нормы значительно более выразительные, чем у взрослых. Первые проявления поражения гельминтами у детей – вялость, невнимательность и капризность, кожа становится бледной, ухудшается аппетит, быстрая утомляемость, болит голова.

Если на ранних стадиях не провести дегельминтизацию, у таких детей со временем появляется генерализованная экзема, диатез, постоянные ОРЗ, бронхиты, астма, повышение температуры и тому подобное.

Защищать детей от паразитов нужно не эпизодически, а главное, проводить профилактические мероприятия. Показывать собственным примером, что такое личная гигиена (доступно объясняя детям); приучать к системе здорового, адекватно-раздельного питания; физических упражнений и правильного дыхания с максимально длинными прогулками на свежем воздухе; употребление противопаразитарных продуктов, настоев, препаратов (курс 2-3 раза в год) и тому подобное. Все эти меры в значительной мере будут стимулировать укрепление иммунной системы организма ребенка и ее естественную стойкость к гельминтам.

Протягом багатьох десятиліть офіційна позиція медицини до внутрішніх паразитів людини була лояльною, м’яко кажучи. А фактично, ніхто особливо не звертав увагу, що там у пацієнта (особливо дорослого) в середині за живність пригрілась.

Останнім часом це питання все частіше піднімається на порядок денний. До цього спонукає нинішній стан здоров’я земної цивілізації, екологічна небезпека і бажання знайти істинні причини страшних хвороб – пожирачів людського здоров’я, а відтак – щасливого життя.

В Природі все збалансовано і все має свої противаги. На всяку отруту – є протиотрута! Головне своєчасно зорієнтуватись, щоб цю противагу використати. Оскільки людина – найвище творіння Природи, вона приречена бути збалансованою. Тобто, організм людини, її імунна система значно стійкіші, сильніші та переможніші по відношенню до організмів паразитів, які нас оточують і які є нашими "квартирантами" (саме так задумано Природою!) Але Homo Sapiens не завжди проявляв поміркованість по відношенню до себе та навколишнього середовища. Розбазарюючи свої захисні сили, своє здоров’я, людина все більше надає шансів та можливостей своїм паразитарним ворогам отримати спочатку перевагу, а згодом і повну перемогу над собою. Тому не потрібно нікого звинувачувати, окрім себе. А для того, щоб побороти свого противника необхідно знати його звички, слабкі сторони та мати міцне бажання вийти переможцем в цьому двобої.

Паразитизм – один із видів взаємостосунків поміж організмами. Слово "паразит" в перекладі з грецької мови означає "нахлібник", тобто той, хто харчується за рахунок інших. Паразити, в порівнянні з хижаками, менші від своїх "господарів", тобто організму людини або тварини. Еволюція паразитів спрямована на те, щоб максимально використати можливості середовища, де вони проживають, розмножуються, звільняються від свого непотребу, захиститись від інших паразитів, а головне від імунної системи (клітин – кілерів). Треба звернути увагу що багато бактерій та грибків, які живуть в кишечнику, приносять користь організму. Таке співвідношення між організмом та мікроорганізмом називається симбіозом. Такі мікроорганізми створюють здорову мікрофлору, яка пригнічує патогенну (нездорову) мікрофлору. Ось чому так небезпечний дисбактеріоз, який настає найчастіше після вживання антибіотиків.

Особливу увагу потрібно звернути на проблему та актуальність дитячих паразитарних хвороб.

Діти – найбільш вразливі до зараження паразитами (глистами). Дитячий організм ще тільки розвивається, і всі відхилення від норми значно виразніші, аніж у дорослих. Перші прояви враження гельмінтами у дітей – в’ялість, неуважність та примхливість, шкіра стає блідою, погіршується апетит, швидка втомлюваність, болить голова.

Якщо на ранніх стадіях не провести дегельмінтизацію, у таких дітей з часом з’являється генералізована екзема, діатез, постійні ГРЗ, бронхіти, астма, підвищення температури тощо.

Захищати дітей від паразитів потрібно не епізодично, а головне, проводити профілактичні заходи. Показувати власним прикладом, що таке особиста гігієна (доступно пояснюючи дітям); привчати до системи здорового, адекватно-роздільного харчування; фізичних вправ та правильного дихання з максимально довгими прогулянками на свіжому повітрі; вживання протипаразитарних продуктів, настоїв, препаратів (курс 2-3 рази на рік) тощо. Всі ці заходи значною мірою будуть стимулювати зміцнення імунної системи організму дитини та її природну стійкість до гельмінтів.